Водопостачання приватних будинків і дач, які не підключені до центральної магістралі, здійснюється шляхом буріння глибоких свердловин. Вони є колодязями, що складаються з довгої труби невеликого діаметру. Якість води, що добувається, залежить від того, наскільки глибоко йде ця труба. Саме тому ще на етапі проектування треба визначити тип доступного водоносного джерела і глибину, на яку доведеться бурити свердловину.

Як визначають глибину буріння свердловини

Перш ніж розрахувати глибину, на яку майстри буритимуть свердловину, треба визначити тип водоносного джерела і мету, для якої використовуватиметься вода, що добувається. Це може бути:

  1. Вода з домішками (верховодка). Глибина залягання першого водоноса складає 5 метрів. Тут розташовується джерело води, багатої домішками й не придатної для пиття. Її можна використати в господарських цілях, для поливу городу і плодово-ягідних насаджень. Для цього джерела характерний нестабільний об’єм, тому його частіше використовують на дачних ділянках.
  2. Питна вода. Цей водоносний горизонт зосереджений на глибині 20-30 метрів під землею. Тут проходить декілька пластів землі, які виступають додатковим природним фільтром. Саме тому вода з цього джерела відрізняється чудовими органолептичними властивостями. Її можна використати для пиття, в господарських цілях і для поливу.
  3. Артезіанська вода. Якщо для власника будинку принципово важлива якість і стабільність об’єму води, йому треба встановити артезіанську свердловину. Її глибина може досягати 400 метрів. Як правило, такі свердловинні установки застосовують в колективному водопостачанні.

Щоб визначити, на скільки метрів в глибину треба бурити свердловину, майстри досліджують проби грунту, який вимивається в ході бурильних робіт. Виміри беруть на глибині 2-4 метри. Якщо у воді міститься велика кількість глини, значить, бурильна установка досягла глиняного пласта. Якщо в ході роботи зі свердловини виходить пісок, виміри треба брати частіше. Чим більше буде відстань від поверхні землі до низу піщаного пласта, тим більше буде об’єм (дебет) водозабірного об’єкту.

Скільки метрів бурити свердловину до появи води в ній?Окрім цього, майстри, які займаються бурінням свердловин, вивчають рельєф місцевості, розташування найближчих річок, озер і інших водойм. Це стосується тільки верховодок і джерел питної води. Щоб пробурити артезіанську свердловину, орієнтири не потрібні.

Визначення місця для буріння свердловини

Перед початком бурильних робіт зазвичай вивчають карту водоносних шарів, на якій вказано їх розташування, потужність, кількість, глибину залягання. Якщо такої карти немає, місце, в якому буритимуть свердловину, визначають згідно довколишніх ділянок і районів. При цьому дотримуються наступних правил:

  1. Якщо свердловину планується використати для збору грунтової води, то її треба бурити якнайдалі від вигрібних ям, звалищ і інших потенційних джерел забруднення.
  2. Для здобичі питної води свердловину слід бурити ближче до будинку, приблизно на відстані 3 метрів. Це допоможе заощадити на прокладенні трубопроводу і захистити фундамент від підмиву.
  3. Якщо ділянка розташована на схилі, свердловину треба встановлювати в середній частині. Так не доведеться бурити на велику глибину і долати калюжі, щоб підійти до джерела.
  4. Під бурильну установку треба виділити ділянку площею 4х9 метрів. На ній не повинно бути дерев і електричних стовпів, які заважатимуть 10-метровій буровій щоглі.

Окрім місця буріння, важливий ще і час проведення робіт. Це зокрема стосується поверхневих і грунтових вод, рівень яких впродовж року змінюється. Ось особливості різних сезонів :

  1. Для весни характерний високий рівень грунтових вод. Через це можна неправильно визначити глибину залягання свердловини. До того ж навесні грунт рихлий, а бурильна установка може легко його розвести.
  2. Влітку рівень грунтових вод стабілізується, а земля висихає. Це створює сприятливі умови для буріння. Єдиний недолік літа – завантаженість бурильних бригад, із-за якої вони працюють в поспіху.
  3. Вересень – ідеальний час для буріння свердловини. У інші осінні місяці можна зіткнутися зі сльотою і високим рівнем грунтових вод.
  4. Взимку процес буріння ускладнюється із-за заметів і грунту, що промерз. Єдиний плюс цього сезону – можливість заощадити на роботах.

В ході самих бурильних робіт спочатку розкривають первинний глиняний пласт, а далі поглиблюють його до водотривкого шару. У районі другого водотривкого шару знаходять воду пласта в тому об’ємі, який потрібен для нормального функціонування свердловинного устаткування.

Перш ніж почати бурити свердловину, треба дізнатися глибину залягання водоносних шарів на конкретній території. Можна опитати сусідів, у яких є своя свердловина. Як правило, усі свердловинні установки, розташовані близько одна від одної, отримують воду з одного водоносного горизонту. Ще краще з цією метою звернутися в спеціалізовану компанію, майстри якої дослідять грунт, визначать глибину розташування свердловини, виконають пробне буріння. Вони також допоможуть отримати висновок про лабораторне дослідження води й пройти процедуру ліцензування, якщо свердловину встановлює юридична особа.

Вас цікавить скільки метрів бурити свердловину до появи води в ній??

Консультація і виїзд
на ділянку - безкоштовно

Залиште нам заявку